Ось уже більше трьох років оренда житла для переселенців є ключовим питанням виживання. Факти ICTV поговорили з ріелтором, юристом і психологом про те, як біженцям захистити свої права і не залишитися на вулиці з речами і без грошей, передає Квартал подій
Загрузка...
Популярне: Пара-па-пам!!! Розпочався новий призов, а ви вже знаєте кого заберуть в серпні? Збирайте речі…
З початку російсько-українського конфлікту Донбас покинуло майже півтора мільйона людей.
Тільки в Київ і Київську область переїхали понад 193 тисяч осіб. Сусідня з зоною конфлікту Харківська область також прийняла значну кількість людей, що бігли від війни. На її території зареєструвалися 172 тисячі осіб. У перелік регіонів, які взяли найбільшу кількість переселенців, входять також Запорізька – понад 100 тисяч зареєстрованих переселенців і Дніпропетровська області – 60 тисяч тимчасово переселених осіб. Західні області теж прийняли частину переселенців.
Три роки тому переселенка Людмила залишила рідний Красний Луч Луганської області.
Вона приїхала у мирний Київ, щоб врятуватися від жахів війни. Людмила розуміла, що вічним гостем не будеш. І після кількох місяців у родичів – винайняла житло.
І ось тут почалися справжні випробування. Чужі стіни, чужі люди, їхні умови і справжній диктат. Неодноразово жінка чула на свою адресу: “Я тут господиня, не подобається щось – з речами на вихід!”.
Зазвичай Людмила підлаштовувалася, ламала себе і свої принципи, а іноді, коли було і зовсім не під силу, пакувала валізи і відправлялася на пошуки нового житла.
Але навіть коли Людмила знаходила квартиру до душі і по кишені, не раз чула: “То ви з Луганська? Гм… Ми вам передзвонимо”.
Факти ICTV вирішили розібратися, чому орендодавці не бажають брати на квартиру переселенців.
Ми звернулися до приватного ріелтора Олександра Гришко. Також ми спитали у нього про ціни.
Загрузка...
– Все залежить від власника квартири, як він ставиться до переселенців. Загальних тенденцій у цьому питанні не простежується. Три роки тому частина власників не хотіла бачити людей зі сходу у якості орендарів, – розповідає Олександр.
За його словами, з 2016 року орендодавці стали менш упереджено ставиться до переселенців, хоча, деякі моменти їх все ж лякають.
До них, перш за все, відноситься страх перед неплатоспроможністю тимчасових переселенців.
– Хтось просто не сплачував оренду або комунальні платежі, хтось пропонував власнику шукати компенсацію за їхнє проживання у держави, хтось створював проблеми сусідам. Подібні та інші випадки породили стереотип поганого клієнта зі сходу. Але щоразу, питання вирішувалося по-різному, людський фактор ніхто не скасовував, – говорить ріелтор.
Що стосується цінової політики, то вона різноманітна. Так, сьогодні у Києві на місяць койко-місце пропонують від 800 гривень, а ціни на кімнати починаються від 1 тисячі гривень.
– Вартість однокімнатних квартир стартує від 3500, двокімнатних від 5000, трикімнатних від 6000 за місяць. Як правило, в ціну не включені комунальні витрати, – повідомляє Олександр.
У центрі, за його словами, можна знайти квартиру від 5000-7000 гривень.
Все б нічого: і ціни можна стерпіти, і стереотипи зруйнувати, але одного ніяк не можна зрозуміти, а найголовніше прийняти.
Ріелтор підшукала переселенці Людмилі кімнату (грошей знімати окреме житло не було).
Жінка повинна була проживати пліч-о-пліч з господинею квартири.
Але для Людмили це не було в новинку, оскільки окреме житло у Києві дороге задоволення. “Головне, щоб людина була хороша”, – думала переселенка.
При першому знайомстві господиня квартири справила непогане враження. Вона, звичайно, була у віці і відразу насаджувала свої умови, але …
Загалом, договір оренди був укладений, і Людмила переїхала до нового житла.
Але не минуло й трьох днів, як господиня стала у всьому обмежувати жінку. Феном не користуватися, купатися раз на тиждень, звітувати куди йдеш і на скільки.
Дійшло до того, що її не влаштовувало, як ходить Людмила, нібито занадто гучно, а потім посипалися образи і нарешті, прозвучав ультиматум:
– Щоб через тиждень тебе тут не було! Якщо не з’їдеш, зміню замки, а речі твої викину!
Що робити у такій ситуації Людмила не знала, адже грошей і часу підшукати нове житло не було.
Щоб розібратися у цій складній ситуації і зрозуміти які права є у орендовця і як він може себе захистити, ми звернулися до директора ТОВ Юридична компанія Закон Слова, голови Ради юристів України Сергія Гитченка.
І перше на що звернув увагу юрист – на правильність укладання договору.
Він укладається у простій письмовій формі і не вимагає обов’язкового нотаріального оформлення, а договір оренди терміном на 3 роки і більше підлягає обов’язковому нотаріальному оформленню та його державній реєстрації.
До того ж, документ повинен містити предмет договору, права і обов’язки сторін, плату і строки, передбачені статтею 810 ЦКУ, статтею 158 ЖК.
У договорі найму житла також повинні бути вказані особи, які проживатимуть разом з орендарем (наймачем).
Щоб більш детальніше розібратися у всіх підводних каменях винайму житла, ми показали юристу договір оренди, укладений між Людмилою і господинею квартири.
Він має велику ймовірність бути визнаним недійсним, адже там нечітко визначено предмет договору, плата і термін.
Крім того, юрист знайшов у документі 15 пунктів, які не відповідають законодавчим нормам складання договору – від неправильної назви міста до непідтвердження факту сплати орендної плати.
– Пункт 3.4. незрозуміло викладено, а умова про автоматичне розірвання договору протягом 10 днів не відповідає пункту 1 ч. 2 статті 825 Цивільного Кодексу України, де передбачено: “Договір найму житла може бути розірваний за рішенням суду на вимогу наймодавця у разі: 1) невнесення наймачем плати за житло протягом шести місяців, якщо договором не встановлений більш тривалий термін, а при короткостроковому наймі більше двох разів”, – помітив Гитченко.
Джерело