Нам кажуть, все має бути за законом. Я не проти. Але закон має бути один для всіх. В іншому ж випадку, коли панує принцип: друзям все, ворогам – закон, – то те, що іменується «законом» перетворюється на репресивний засіб. У 33-му році за законом «про три колоски» відправляли на Колиму; за законом євреїв,
Загрузка...
них відправляли в газові камери; за законом хронічно хворих піддавали евтаназії. Це теж були закони. То як, поговоримо про верховенство закону?
І коли я чую, що Михаїл Саакашвілі має виявляти лояльність до закону, то мене розбирає сміх. Так, Міхо має дістати скрипочу й, виграючи щось бадьоре, одразу піти в Бабин Яр. Бо все має бути за законом
добрався б до СБУ. Його протримали б добу й екстрадували до Грузії, а там на нього чекала б розправа. І ті, котрі лементують про верховенство закону, про це знають. Дуже добре знають. Вони жадають смерті Міхо. Той їм, мов скалка в печінці. І тому, впадаючи в транс, цинічно повторюють мантри про закон і правосуддя. Суд розбереться! Да здравствует наш самый справедливый суд! У Верховній Раді знов показували кіно. Так, народні депутати від БПП і «Народного фронту» – найкращі експерти з аналізу аудіо та відео доказів. І я вже не кажу про суто процесуальні питання, які викликають ці, так би мовити, «докази»: про методи, за допомогою яких вони були отримані, та про очевидні підозри в фальсифікації представленого «кіна». Мова про інше. Про те, що, з погляду політології, це чиста ПОСТАНОВОЧНА ПОДІЯ, покликана не аргументувати політичну позицію, а маніпулювати громадською думкою. Це чиста МАНІПУЛЯЦІЯ, але не думкою народних депутатів, а громадською думкою. Але, перш ніж розвісити вуха й почати пускати слину, згадаймо таке слово: репутація. Репутація є в Порошенка. Репутація є в Авакова. Репутація є в Луценка. І є репутація в Саакашвілі. Є Порошенко, який бреше і не кліпає. Є Луценко, який, відколи зв’язався з Порошенком, – скурвився. Є Аваков, який уславився дрібним ґешефтом на рюкзаках. І є Саакашвілі, який воював з Росією, і який, перебуваючи поряд із Порошенком, не схотів і не зміг стати «Луценком», прийняти нові правила гри й косити бабло. От навіщо все це Саакашвілі?! Отак спитаймо себе: навіщо?! Навіщо Саакашвілі конфлікт з Порошенком!? Сидів би собі тихо, говорив про «європейський вибір України», й отримав би пакет акцій в якомусь обленерго – і йому, і його дітям, і його внукам вистачило б. Вся річ лише в тім, що Саакашвілі та вся ці порошенківська камарилья – це люди різного штибу. І мова не стільки про політичні розбіжності, як про розбіжності особистісні. Спершу психологія, а вже потім політика!
Загрузка...
втратити життя. Набути він нічого не набуде. А втрати – може. Ей, жлоби! – всі ті, котрі звикли все міряти грішми: Саакашвілі немає жодного профіту, на кону його життя! Якби Саакашвілі хотів вигоди, він досі був би з Порошенком. Але нині Саакашвілі – на вулиці, мов останній собака. І цькують його, мов останнього пса. Радійте, бляді!!! Ми, політологи, любимо схеми. У нас духовна ерекція, коли все відбувається легітимно і за клЯсичними схемами. Але є схеми і є життя. Життя не читає книжок з політології, хоча це й прикро. Є життя, є табір під Верховною Радою, є зима (ще одна українська зима), є опозиційний політик, який не скурвився, не продався, не чекає, коли «захід нам поможе». Життя важливіше за схеми. Висновки робіть самі. Я підтримую Саакашвілі!
Джерело