Щойно дізнався, що куля зайшла під бронік «Ізі», громадянина Ізраїлю, який 16-го року підписав контракт із ЗСУ. З 28-ою бригадою.
Загрузка...
Тож, виходить, «Ізя» перший ізраїльтянин, який зазнав поранень на фронті. А напередодні у нас з ним була довга розмова. І саме на тому місці, де його поранило. «Антисемітизм українців це тема, яку розкручує Кремль», – каже «Ізя». – «Але не спрацьовує.
Принаймні в Ізраїлі. Дивіться, в Ізраїлі дивляться російське телебачення, а не українське. Тож нібито ізраїльтяни мали б підтримувати Росію. Ну нє? Але парадокс. Люди в Ізраїлі здебільшого підтримують Україну.
Бо євреї дуже розумні, і розуміють, що до чого». Я бачу в нього на руці тату – ізраїльський прапор разом з українським. «Рабів до раю не пускають», – переконує гасло двома мовами. «Втім, я туди не поспішаю», – посміхається «Ізя», і тут раптово серйознішає. – «В Ізраїлі, якщо людина відмовляється служити в армії, шансів зробити кар‘єру в неї просто немає.
Загрузка...
А тут тисячі косять від армії. І нічого». І от я думаю собі, що ізраїльтянин «Ізя» прийняв на себе кулю замість когось з українців. Тих, хто, мабуть, тікав за кордон від мобілізіції. Або базікає напівп‘яно: «Це війна олігархів, мене це не стосується».
Тож, якщо хтось почне хворобливо казати, що євреї п‘ють кров українців, хай згадає «Ізю» та його просякнутий кров‘ю пробитий бронік.
Andriy Tsaplienko